Проєкт розташований у внутрішньоквартальному просторі між вулицями Богдана Хмельницького, Промисловою та Донецькою — у межах дільниці Підзамче, яка в останні роки зазнає активної трансформації. Історично ця територія відігравала промислову роль, однак із занепадом індустріальних функцій відкривається потенціал для реновації та переосмислення міського середовища.
Взаємодія з історичним та природним середовищем:
- Повага до історичної морфології Підзамча: об’єм зберігає масштаби та парцеляцію, притаманні району, і таким чином не дисонує з існуючою забудовою.
- Врахування залізничної колії: нова забудова виконує функцію звукового бар’єру, зменшуючи шумове забруднення для внутрішньодворового простору.
- Зорова вісь на Замкову гору врахована при плануванні висотності та розміщення терас — це підсилює якість візуального сприйняття як для мешканців, так і для гостей готелю.
Проєкт не лише формує нову архітектурну домінанту, а й виступає інструментом ревіталізації занедбаної ділянки. Він акуратно інтегрується у міське середовище, покращує якість життя мешканців, підвищує туристичну привабливість району і створює нову точку тяжіння у Львові.
У цьому сенсі проєкт можна розглядати як модель сталого міського розвитку, де архітектура виконує роль посередника між минулим і майбутнім: з одного боку, вона зберігає характер району, а з іншого — відкриває нові горизонти для просторового, соціального та економічного оновлення. Такий підхід сприяє формуванню міста, що розвивається не шляхом витіснення старого, а через делікатне співіснування історії та сучасності.
Ділянка на момент проєктування має неорганізовану забудову — одноповерхові споруди господарського типу, які виникли стихійно. Це створює враження хаотичності, занедбаності, і, як наслідок, низької якості міського простору.
Ключовою архітектурною ідеєю стало впровадження терасованого об’єму готельної функції, який адаптовано до оточення та працює як медіатор між публічним міським простором і приватним внутрішньодворовим середовищем.
Завдяки терасуванню, будівля плавно реагує на рельєф ділянки та забезпечує поступовий перехід між різними масштабами забудови, створюючи зручні оглядові точки та відкриті простори для користувачів. Така конфігурація не лише зменшує візуальний тиск на оточення, але й формує активні простори на рівні кожної тераси — потенційні зони відпочинку, озеленення або спільного використання, що збагачують функціональну палітру об’єкта.
Основні принципи формування об’єму:
- Терасування дозволяє інтегрувати будівлю в складний рельєф, а також зменшити візуальний вплив об’єкта на історичне довкілля.
- Висотність 3–5 поверхів узгоджується з існуючими забудовами та не перекриває панорамних видів, зокрема на Замкову гору.
- Глухі торці сусідніх будівель використовуються як природні межі для нового об’єму, що дозволяє «вбудувати» його в тканину міста.
Даний об’єм розділить ділянку на два простори:
- Публічний простір з боку вул. Б. Хмельницького — відкритий для мешканців і відвідувачів, включає комерційні функції на перших поверхах, озеленення та громадські зони.
- Напівприватний простір уздовж залізничного відкосу — затишніший, призначений для користувачів готелю та мешканців, включає зелену буферну зону.
