Реконструкція будівлі колишнього складу передбачала кардинальну зміну призначення самого об’єкту і пристосування до нового контексту території.
Основна функціональна спрямованість об’єкта – створення офісних приміщень, доповнених необхідною супутньою інфраструктурою, зокрема кафе.
Зона регулювання забудови поряд з пам’ятками архітектури диктує чіткі обмеження, через що об’єкт зберігає свої геометричні характеристики. Матеріали фасаду та його композиція є рефлексією на промислове минуле будівлі, а акценти з використанням склоблоку є прямим посиланням на переважний матеріал стін до реконструкції.
Як результат натурного дослідження будівлі було встановлено, що ця споруда має потенціал для спорудження другого поверху в її об’ємі.
Офісна будівля розташована в Личаківському районі Львова, на вулиці Богдана Хмельницького. Ділянка проєктування є частиною масштабного переосмислення району Підзамче, зокрема його громадського підцентру. Територія межує з історичною тканиною міста та залізничним вузлом «Підзамче», що в минулому було суттєвою перевагою для її промислового розвитку.
Будівля межує з палацом Целецьких і є частиною колишньої фабрики «Алмазінструмент». Первісною функцією споруди були складські приміщення, що відображається у її вихідному образі, матеріалах опорядження та конструктивних рішеннях.
Основні виклики:
- Робота в існуючому об’ємі будівлі та поряд з пам’яткою архітектури
- Естетично об’єкт є переосмисленням промислової естетики та її адаптацію до офісної функції
- Будівля є прямим спадкоємцем свого образу і за рахунок спокійних тонів фасаду слугує більше як фонова забудова для історичної складової кварталу
Рішення:
- Фасад самої будівлі не контактує з вулицею, а відкривається у внутрішній двір території колишнього заводу, через це відсутня необхідність у прямому архітектурному пристосуванні об’єкта до контексту вуличної лінії.
Інженерна частина проєкту передбачала підсилення та доповнення несучих конструкцій будівлі, гідроізоляцію фундаменту, реконструкцію покрівлі, а також встановлення сучасних інженерних систем для забезпечення комфортної експлуатації.
Провідний архітектор:
Ярема Михайлов
Головний архітектор проєкту:
Микита Макухін
Архітектори:
Соломія Сидь
Менеджерка проєкту:
Ірина Євочка
