Проєкт на вулиці Шевченка задуманий як багатофункційний фрагмент міста, де перші поверхи формують громадські та комерційні функції, дошкільний заклад і відкриті простори – пасаж.
П’ять житлових секцій різної висоти виростають зі спільного стилобату, який стає активним міським рівнем — місцем концентрації функцій, руху та взаємодії. Так формується не ізольований житловий об’єкт, а новий міський осередок, відкритий до навколишнього середовища.
Містобудівне положення ділянки вздовж вулиці Шевченка визначило роль комплексу як важливої сполучної ланки. Він упорядковує морфологію мікрорайону, формуючи плавний, гармонійний перехід від новоствореного активного комерційного вузла до існуючого житлового будинку – цим самим стає заключним елементом забудови вулиці кварталу.
Просторовим ядром проєкту є відкритий наскрізний променад, що формує головну комунікаційну вісь комплексу. Він реорганізує хаотичні стихійні транзити мікрорайону в структурований, безбар’єрний та безпечний пішохідний маршрут. Ця пішохідна артерія безперервно сполучає комерційну зону з житловим кварталом і проєктованим сквером, створюючи інтегрований та людиноцентричний публічний простір.
Променад вздовж вулиці Шевченка стає логічним продовженням сформованої торгової зони біля ТЦ. Інтеграція другої частини скверу дозволяє сформувати суцільний зелений масив та масштабний простір громадського життя для всього району.
Замість єдиного масивного об’єму проєкт працює з висотою як із пластичним матеріалом.
Секції поступово змінюють масштаб — від двоповерхового об’єму до десятиповерхової вертикальної домінанти. Цей рух формує каскадний силует і розбиває масштаб великого комплексу на окремі, співмірні елементи.
Висота тут не є самоціллю. Вона стає способом сформувати простір між будинками, відкрити більше неба та забезпечити кращу інсоляцію житлових приміщень. У результаті комплекс сприймається не як суцільна стіна забудови, а як послідовність об’ємів, що взаємодіють між собою.
Дошкільний заклад плавно інтегрований у ступінчастий об’єм комплексу, зберігаючи індивідуальну візуальну ідентичність. Планувальне рішення базується на чіткому розділенні потоків: безпечні пішохідні підходи для дітей та батьків повністю ізольовані від автомобільних проїздів і транзитного руху мешканців.
Особливу увагу приділено стилобату. Його експлуатована покрівля перетворюється на піднятий над вулицею внутрішній двір — простір для мешканців, захищений від шуму та транзитного руху.
Лаунж-зони, дитячі простори й озеленені тераси формують другий рівень міста, де громадське середовище змінюється більш камерним сценарієм.
Окремим елементом є пішохідний міст, який з’єднує два автономні стилобатні об’єми та забезпечує зв’язок між різними функціональними рівнями комплексу.
На ранньому етапі проєктування ми свідомо вийшли за межі цифрової моделі. Фізичний макет став інструментом перевірки масштабу — не лише окремих будинків, а всього нового фрагмента міста.
У моделі було видно те, що складно відчути на екрані: як високий об’єм впливає на сусідню забудову, де виникають проходи, наскільки щільною стає композиція і де місто отримує можливість «дихати».
За пластикою об’ємів стоїть монолітний залізобетонний каркас, влаштований на комбінованих фундаментах — суцільній плиті та палях, залежно від секції.
Підземний рівень об’єднує дворівневий паркінг та захисну споруду цивільного захисту, інтегруючи необхідну інфраструктуру безпеки в загальну структуру будівлі.
Конструктивні та інженерні рішення враховують сейсмічні вимоги регіону та орієнтовані на довготривалу експлуатацію комплексу.
Технічна система залишається прихованою, але саме вона дозволяє архітектурі працювати як задумано — тримати масштаб, відкривати простори та поєднувати різні сценарії життя в одному комплексі.
Провідна архітекторка:
Софія Владика
Головний архітектор проєкту:
Віталій Квич
Архітектори:
Ігор Кунанець
Анастасія Русол
Юлія Рибак
Христина Мандзій
Валерія Зайцева
Анастасія Ситник
Володимир Йосипчук
Урбаністи:
Антон Войташек
Марія Лень
Костянтин Бадзян
Анастасія Янко
Менеджери проєкту:
Ольга Сивак
Володимир Йосипчук
Головна інженерка проєкту:
Наталія Сулима
Інженери:
Богдан Чепак
Олег Іванчак
Богдан Сторожук
Наталія Зубовська
Юрій Білий
Конструктори:
Роман Цурак
Марко Белюх
Марʼян Гаврих
Роман Боровий
Володимир Льонда
Юрій Гуменний